Депортація - це вислання людини з країни, здебільшого з політичних причин, таких як нелегальна імміграція. Метою депортації є вигнання, і воно зазвичай застосовується як покарання, із припиненням ізоляціонізму чи рабства. У певних судових процесах депортація групи відбувається з причин етнічної чи релігійної нерівності.
По суті, ці немислимі дії історично призвели до депортацій, які, як вважають, є дискримінаційним актом, який неодноразово мусив терпіти свавілля таким чином, що призводить до геноциду або знищення цілих народів.
З іншої точки зору історії Біблії вона згадується у різних фрагментах про масові депортації, прикладом цих депортацій був переклад переважної більшості народу Ізраїлю до Вавилону, що, безумовно, відбувалося не з власної волі, а довільно метою було поставити їх як рабів.
Під час етнічної та релігійної депортації деякі групи були вислані з певних країн за належність до іншої релігії чи етнічної групи. В Іспанії це траплялось у багатьох випадках, одним з них була ліквідація євреїв, що закінчилася наприкінці XV століття, а іншою на початку XVII століття маврів. В обох випадках їх депортували з етнічних та релігійних причин, важливо підкреслити, що економічна частина мала значну функцію, оскільки як маври, так і євреї мали вищу економіку, і їх класифікували як загрозу досягненням Іспанії.
У Росії за часів Івана Грозного та за радянських часів було поширено виселення людей, що турбують до Сибіру, та політичних в'язнів.
Населення циган також зазнавало депортацій протягом історії, оскільки їх було виселено з різних країн, таких як: Бельгія, Швейцарія, Португалія та Франція - деякі з країн, які ми можемо згадати.
Таким же чином мексиканці незаконно пройшли до сусідніх країн, таких як США.
Сполучені Штати, де відбулася найбільша кількість депортацій, враховуючи те, що це країна з великим потенціалом зайнятості та з багатьма угодами про наркотики, яка залучає іноземних злочинців та іммігрантів.
