Драматизм - це термін грецького походження, який з 18 століття використовується для позначення театрального піджанру, що поєднує характеристики трагедії та комедії. Характеризується представленням повсякденного життя сучасного суспільства з автором. Драматичні фільми, на відміну від солодких комедій, мають смуток, аргумент, який показує страждання головного героя сюжету, який повинен зіткнутися з різними ситуаціями біди.
Драми також у багатьох випадках сумного кінця, який залишає ще більш гірке враження на глядача, який бачив гру з закриває навпаки типовою щасливого кінця чарівної казки. Драматичні твори мають велику емоційну напруженість, і глядач часом може бути вражений тоном твору. Особливо, коли людина переживає час страждань у своєму особистому житті, вона також більш вразлива до впливу, який драматична історія може мати на її думку.
Є й інші художні жанри, які також можуть дати простір драматургії: поезія також дає простір драматичним віршам, як деякі тексти пісень також містять цей компонент у своєму посланні. Так само театральний жанр також дає простір драматичним творам, що породжують у глядача катарсис емоцій та почуттів.
Література та кіно - це два види мистецтва, які значну частину свого натхнення надихають у власному житті, оскільки обидва вони демонструють спосіб розповіді історій. Тому слід зазначити, що в житті існують етапи, коли драма може з’являтися, як показують епізоди невдач, в яких різні трагічні події об’єднуються. У житті трапляються також драматичні події, які мають сумний кінець.
У кінематографічному полі ми знаходимо значну кількість фільмів, які є частиною драматичного жанру. Серед найбільш значущих за всю історію ми знаходимо, наприклад, фільм "Титанік", прем'єра якого відбулася Джеймсом Кемероном у 1997 році з Леонардо Ді Капріо та Кейт Уінслет в якості головних героїв.
Цей фільм, володар одинадцяти премій "Оскар", вважається однією з найважливіших драм в історії сьомого мистецтва, але крім цього ми могли б виділити й інші не менш значущі, такі як, наприклад, "Життя прекрасне". Італієць Роберто Беніньї був тим, хто зняв і знявся у 1997 році, отримавши великий успіх у публіки та критиків, що принесло йому колосальні п'ятдесят міжнародних нагород.
