У стародавні часи фінікійці були одним з найбільш потужних народів в військово - морських та комерційних умовах. Однак їм не вдалося розвинути велику імперію чи центральний рівень, що стосується політичної влади, вони зробили це завдяки своїй економіці, великому управлінню водою та комерційним методам, що використовуються цим народом. Для вищезазначеного саме знання фінікійців має велике значення для кращої візуалізації досягнень людства.
Сьогодні територія, в якій знаходилися фінікійці, є зоною великих конфліктів і з багатьма мережами влади, раніше район, відомий як Сирійсько-палестинський коридор, був центром більшості комерційних заходів, що проводились в Середземному морі. З іншого боку, східні узбережжя цього моря, яке в даний час окуповане країнами Ізраїлю, Ліваном, Сирією тощо, були проміжним контактом між народами Сходу та Заходу.
З іншого боку, що стосується фінікійських міст, вони значною мірою розташовувались у прибережних районах цього коридору. Серед основних можна назвати Біблоса, якого вважають найважливішим і найпотужнішим порівняно з рештою, Тир, Сідон, Акко, Арвад, Тріполі, Берітос тощо. На всіх цих територіях основною господарською діяльністю, на якій базувалася його влада, була торгівля продуктами різного виду та вартості.
Важливо зазначити, що фінікійці не стали такими відомими, як інші народи, через те, що їхня спадщина тісно пов’язана з їх історією. Загалом, ці міста завжди залишались у містах- державах, які були незалежними одне від одного. Що значно полегшило співіснування між ними, однак важливо зазначити, що Тир і Біблос були наймогутнішими з усіх, але жодного разу ніхто з них не прагнув завоювати решту.
З іншого боку, важливо розуміти, що фінікійці ніколи не утворювали величезної і дуже багатої імперії, як це робили ассирійці, акадці, римляни чи перси. Що означає, що їхнє культурне та самобутнє багатство було втрачено протягом століть, оскільки вони не могли бути гегемоністською цивілізацією за свого часу.
