Це параліч, тобто зменшення або повне скасування руху тіла, яке сягає однієї з його сторін. Він може рівномірно охоплювати все напівтіло, обличчя, верхню і нижню кінцівки, в цьому випадку ми говоримо про пропорційну геміплегію або одну або кілька з цих частин. Геміплегія обумовлена залученням центральної нервової системи, яка може вразити частину головного або спинного мозку.
Якщо геміплегія розташована в лівій частині мозку, саме права півкуля представлятиме рухові симптоми; навпаки, це ліве півкуля, яке постраждало у разі пошкодження правого мозку.
Найпоширенішими причинами геміплегії є інсульти та пухлина в рідкісних випадках. Причину потрібно лікувати, щоб сприяти загоєнню, але геміплегія іноді може спричинити за собою наслідки, особливо у випадку інсульту, який завдає незворотної шкоди мозку.
У людини, яка страждає геміплегією, є багато симптомів. Однак серед найбільш важливих ми виділимо наступне:
- Втрата пам’яті.
- Проблеми з ходьбою, рівновагою або зором.
- Значне підвищення емоційної чутливості.
- Поколювання і рівне оніміння частин тіла.
- Зниження здатності контролювати сфінктери.
Невідкладна допомога є симптоматичною, тобто спрямована на полегшення симптомів: спокою, контролю артеріального тиску, кортикостероїдів при крововиливах, які виникають при гіпертонії в головному мозку. У деяких випадках кровотечі необхідна хірургічна евакуація крові. Найбільш серйозними є випадки, спричинені розривом артеріовенозної вади розвитку, яка раніше ніколи не виявляла симптомів.
Відновлення пошкодженого мозку відбувається в середньостроковій перспективі, яка коливається від 3 до 18 місяців. Це може бути більш-менш хорошим відновленням щодо розміру пошкодженої ділянки мозку та його значення з точки зору зв’язків та функцій. Необхідно підтримувати лікування артеріального тиску на все життя, а також відмову від факторів ризику (особливо тютюну, алкоголю, оральних контрацептивів), а також контроль рівня холестерину та тригліцеридів.
У випадках ішемічного розладу застосовуватимуть аспірин або інший антитромбоцитарний засіб або розріджувачі крові, якщо це необхідно. Звичайно, ці засоби не застосовуватимуться у разі кровотечі. Заходи психологічної підтримки та реабілітації (фізичні, мовні тощо) залежатимуть від пошкодженої ділянки мозку та функціональних травм у кожному конкретному випадку.
