Інтерналізація - це дія, за допомогою якої людина засвоює певний факт чи інформацію. Коротше кажучи, людина, яка живе свідомо і відображається у власному досвіді, також інтерналізує своє власне життя, засвоюючи теоретичну та практичну інформацію про життя. Інтимність формується через звичку інтерналізувати переживання, думки, переконання та цінності.
Інтерналізація передбачає робити щось зовнішнє. Слід зазначити, що люди можуть не лише усвідомити позитивні думки та роздуми, але й те, що люди повинні навчитися приймати перешкоди, що становлять виклик у їхньому навчанні протягом усього життя. Наприклад, людина, яка відокремилася від свого партнера, повинна усвідомити цю перерву як реальність у своєму любовному житті , щоб рухатися вперед.
Процес інтерналізації даної інформації не є автоматичним як причина та наслідок. Кожна людина потребує свого часу і має власний процес прийняття факту таким, який він є. Однак на життєвому шляху людина просувається лише в процесі інтерналізації фактів такими, які вони є, не впадаючи в самообман. Жодна людина не може отримати доступ до найглибшого серця іншої людини.
На відміну від матеріального світу, внутрішній світ людини несуттєвий. Будучи несуттєвим, людина може засвоїти необмежену кількість переживань, внутрішніх переживань, відчуттів, емоцій та роздумів, які збагачують розум і суть цінності переживання.
Коли людина інтерналізує певну реальність, ця реальність більшою чи меншою мірою є частиною її істоти. Наприклад, коли людина любить іншого, вона засвоює ту любов, яка є частиною її особистого ядра і надає конкретного сенсу її життю.
