Індуктивні міркування також відомі як логіка "знизу вгору". Це тип міркувань, що зосереджується на створенні узагальнених висловлювань на основі конкретних прикладів чи подій. Коли здійснюється такий тип міркувань, ми працюємо на конкретних прикладах, які можуть бути і не відповідати дійсності; потім вони переносяться на узагальнені поняття.
Можна сказати, що індуктивний міркування працює як інструмент в складній математики, хоча ми були використовувати його, так як ми були дітьми! Коли ми використовуємо індуктивні міркування, ми використовуємо свій досвід і спостереження, щоб зробити висновки про те, що буде в майбутньому. Кілька перших разів, коли ми були дітьми, щось падало, предмет падав на землю. Зрештою, ми вирішили, що така закономірність буде продовжуватися, незалежно від того, який об’єкт був: речі падають. Індуктивні міркування є важливим способом відкриття нового в математиці.
З наукової точки зору, індуктивні міркування розвивалися з XVII століття завдяки внеску філософа Френсіса Бекона. Цей філософ вважав, що до загальних висновків можна дійти за допомогою таблиць, в яких систематично та впорядковано збираються дані про те, що вивчається.
Взагалі кажуть, що ця форма міркувань переходить від конкретного до загального. Таким чином, у деяких конкретних випадках між ними спостерігається певна закономірність, і саме ця логіка дозволяє зробити загальний висновок. Іншими словами, конкретні факти детально спостерігаються, і згодом пропонується закон, який пояснює регулярність цих подій.
Індукція створює загальні закони, засновані на спостереженні реальних подій. Тому це узагальнення може бути хибним. Отже, висновки або закони індуктивного методу є вірогідними і діють лише до тих пір, поки жоден випадок не суперечить узагальненню. Індуктивізм критикували як дійсну стратегію міркувань, оскільки він має ряд лазівків.
Індуктивний та дедуктивний - це два різні методи міркування, які також широко застосовуються у філософії та майже у всіх наукових дослідженнях.
Ці методи є частиною логічного мислення та аналітичних процесів, але важливо знати, що вони абсолютно відрізняються один від одного і що їх використовують на основі потреб дослідника.
