Семіологія - це наука, яка займається вивченням ознак у соціальному житті. Зазвичай цей термін використовується як синонім семіотики, хоча фахівці роблять деякі відмінності між ними.
Можна сказати, що семіологія займається всіма дослідженнями, пов’язаними з аналізом знаків, як лінгвістичними (пов’язаними із семантикою та письмом), так і семіотикою (людськими та природними знаками).
Швейцарець Фердинанд де Сосюра (1857-1913) був одним з головних теоретиків мовного знака, визначаючи його як найважливішу асоціацію в людському спілкуванні. Для Сосюри знак складається із означувача (акустичного зображення) та означуваного (основна ідея, яку ми маємо на увазі щодо будь-якого слова).
Зі свого боку, американець Чарльз Пірс (1839-1914) визначив знак як тристоронню сутність, із означувачем (матеріальна підтримка), значенням (ментальний образ) та референтом (реальний або уявний об'єкт, який натякає на знак).
Два автори мають життєво важливе значення в тому, що є семіологією, але вони не єдині, оскільки протягом історії були й інші, які також залишили свій глибокий слід у цій дисципліні. Так було б, наприклад, із французом Роландом Бартом, який заповів важливі теорії і працює над нею наступним поколінням, наприклад, книгу під назвою "Елементи семіології".
У цій роботі чітко видно, що цією дисципліною є стовпами та об’єктами вивчення всі знакові системи, незалежно від їх меж або речовин, а також що її елементами є такі: фраза, мова, конотація, парадигма, означувач, означуване та позначення.
Так само, ще однією важливою фігурою в галузі семіотики та семіології є відомий письменник Умберто Еко. Цей автор, відомий на більш популярному рівні завдяки таким цікавим романам, як " Ім'я троянди" (1980) або "Маятник Фуко" (1988), який також зіграв ключову роль у дисципліні, яка стосується нас через своїх досліджень про системи значень.
Семіологія вказує на те, що мовний знак має чотири основні характеристики, а саме довільність, лінійність, незмінність і мінливість.
Серед галузей семіології - клінічна семіологія (у медицині вивчення ознак, за допомогою яких проявляється хвороба), зоосеміотика (обмін сигналами між тваринами), культурна семіотика (вивчення систем значення, створених культури) та естетичної семіотики (вивчення рівнів читання художніх творів різних технік чи дисциплін).
