За законом зрада - це злочин, який охоплює деякі найекстремальніші дії проти вашої нації або суверена. Історично зрада також охоплювала вбивства певних соціальних начальників, такі як вбивство чоловіка його дружиною або вбивство вчителя його слугою. Зрада короля була відома як державна зрада, а зрада меншого начальника була невеликою. Особа, яка вчинила зраду, в законі відома як зрадник. Юридичний словник Орана (1983) визначає зраду як "дії громадянина, які допомагають іноземному уряду скинути, вести війну або серйозно нашкодити". У багатьох країнах також часто вважається зрадою намагання або змова для повалення уряду, навіть якщо нііноземна країна допомагає або бере участь у таких зусиллях.
Іноді термін "зрадник" використовувались як політичний епітет, незалежно від будь-якого підтверджуваного акту державної зради. Під час громадянської війни або повстання переможці можуть розглядати переможених як зрадників. Подібним чином термін "зрадник" використовується в бурхливій політичній дискусії - як правило, як містифікація проти політичних дисидентів або проти чиновників при владі, які, як вважають, не діють в інтересах своїх виборців.
Зраду можна визначити по-різному. Для наших цілей тут ми будемо визначати це як будь-який вчинок, який допомагає іноземній країні напасти, вести війну, скинути або іншим чином пошкодити власну країну зрадника. Якщо ви змовляєтеся допомогти іноземній державі напасти на вашу країну, ви винні в зраді. Тих, хто вчинив зраду, називають зрадниками. У меншому розумінні зрадники можуть зрадити будь-яку групу людей, наприклад, політичну партію чи навіть просто друзів. Ще раз тут ми розглянемо високий злочин зради, який карається законом.
Країна, в якій ви живете, визначає визначення зради, а також вимоги до засудження та подальшого покарання. Наприклад, у США часто важко переконати когось у зраді. У місцях з диктатурою зраду набагато легше довести. Після кубинської революції там було легко переконати когось у зраді.
