Вектор є відрізком лінії, що з напрямом і змістом, являє собою фізичну величину, є основною частиною геометрії, її графічне зображення складається з стрілки, чий кінчик спрямована в стороні величини дослідження. У передових математичних дослідженнях вектор має велике значення, оскільки він використовується для вивчення функцій та розв’язання задач, в яких шукається числове та графічне представлення функції.
Вектор має такі характеристики:
Походження: Коли вектор використовується, він починається з точки, з якої він почне виконувати свою ключову мету.
Довжина: що необхідно для математичного вивчення досліджуваної функції, для її отримання необхідно обчислити модуль з квадратом координат початку та точки прибуття відповідно в квадраті та в корені.
Напрямок: це відображається залежно від орієнтації у просторі. Він може збільшуватися або зменшуватися залежно від величини, що досліджується.
Значення: В основному це в напрямку, де вказує точка стрілки, якою вона зображена.
Вектор у базових дослідженнях можна знайти в декартовій площині, два виміри якого дозволяють вивчати поведінку точок з метою встановлення параметрів та реакцій, що дають відповіді функції. Однак при вивченні в 3D (у просторі) вектори використовуються як координатні осі.
Хоча він, як правило, використовується в геометрії, вектор не перестає мати абстрактне значення, тому він використовується в областях, що не підпадають під математичні розрахунки, таких як: в інформатиці, в біології, при вивченні карт (картографія) та багато іншого. Коли слово вектор використовується в контексті, це створює відчуття, що ми рухаємось від початкової точки до точки прибуття. Важливо зауважити, що вживання цього слова у повсякденному житті не є загальним, проте філософська концепція говорить нам, що вектор - це вся проективна дія, яка має різну якість та інтенсивність. Коли ми складаємо план, мету або стратегію для досягнення вже встановленої мети, ми створюємо ментальний вектор, спрямований на місію, яку пропонуємо.
