Катом називають особу, чиєю роботою є страта людей, які засуджені до смертної кари або, якщо цього не вдасться, виконати фізичне і досить суворе покарання, кількома словами можна сказати, що кат - це той, хто вбиває людину приречений. Ця робота тісно пов'язана з минулими часами, оскільки смерть як вид покарання була чимось повсякденним, що іноді здійснювалося публічно, у давнину саме кат відповідав за те, щоб запустити шибеницю або гільйотина.
Протягом століть люди, які виконували цю роль, були дуже різноманітними, але загалом ця торгівля передавалася від покоління до покоління, успадковувалася дітьми батьками і навіть від сім'ї до сім'ї, і це було звичайно для таких урочистостей, як шлюби укладались між сім'ями, які виконували посади ката, оскільки вони користувалися дуже поганою репутацією. У Стародавньому Римі роль ката виконували так звані ликтори (державні чиновники того часу), проте в деяких випадках раби були змушені виконувати катові функції, з їх боку в ізраїльських містах застосовувались покарання усіма членами міста, включаючи членів сім'ї та навіть того самого суддю, який виніс вирок.
Для захисту особистості цих людей було призначено спеціальну сукню, що складалася з халата кольорового чорного кольору, що закривала більшу частину його тіла, і капюшона, що закривав обличчя, лише дірки на обличчі.
В даний час ця робота зовсім не приємна робота, вона особлива для психічного здоров’я тих, хто її виконує, оскільки загальновідомо, що вона може залишити значні сліди у свідомості людей, такі як порушення сну, депресія тощо. Результат роботи ката протягом дуже тривалих періодів, тому компетентні органи в державах, де смертна кара все ще є законною, зазвичай постійно піддають своїх катів інтенсивному психологічному лікуванню, щоб не дати їм представити вищезазначені проблеми.
