Слово цілісне або цілісне - це прикметник, що визначає практику цілісної філософії, тобто цілісне базується на тому, що кожна система, будь то фізична, біологічна, економічна тощо, та її властивості повинні вивчатися загальним чином а не індивідуально, оскільки таким чином можна глибше зрозуміти її безперервність, не роблячи цього за допомогою частин, що її складають. Цілісне можна пристосувати до концепції або точки зору, де більш всебічному і повному сприйняттю надається більше значення при вивченні реальності.
Великий філософ Арістотель був тим, хто завдяки своїм дослідженням спростив загальну основу цілісної філософії, пишучи про метафізику, у своєму аналізі визначив, що "ціле більше, ніж сума його частин". Цілісну філософію можна побачити в інших науках, таких як медицина, психологія чи освіта. У контексті медицини, з'являється значок терміна холістичної медицини, це свого роду альтернативне лікування, яке пристосоване до терапевтичної частини, вона заснована на ідеї людини в цілому, а не як сума його частин. Таким чином, цілісна медицина розуміє, що для досягнення людиною хороших результатів при застосуванні терапевтичного лікування, спочатку потрібно взяти до уваги навколишнє середовище та всі елементи, пов’язані з цією людиною. До складу цієї альтернативної медицини входить практика йоги, акупунктури, гомеопатії, що сприяє лікуванню фізичних розладів, наприклад: болю в м’язах. Вони також сприяють лікуванню психологічних проблем, наприклад: депресії.
З іншого боку, існують інші теорії, які протиставляються цілісній філософії, серед них редукціонізм, який стверджує, що структуру можна вивчати та пояснювати на основі її складових частин. Так само в рамках соціальних наук існує також наука, яка суперечить цілісній, і саме методологічний індивідуалізм надає більше значення суб'єктивному тлумаченню кожної людини в різних соціальних подіях, в яких вона бере участь.
